САМОРОБНІ ІНДИКАТОРИ

Колись було модно писати запрошення на пелюстках квітів. До речі, писали їх, залежно від квітки й бажаного кольору напису, розчином кислоти або лугу, користуючись тонким пером або шпичкою.

У хімічних лабораторіях часто користуються індикаторами для визначення середовища розчину: кислого, лужного, нейтрального. Слово "індикатор" у перекладі з латини означає "вказівник". Це органічні речовини, які можуть приєднувати йони Н⁺ або ОН^-. Залежно від того, який йон приєднала молекула індикатора, вона змінює свою структуру. У результаті ми спостерігаємо зміну кольору індикатора. Якщо індикатор містився в розчині – змінюється колір розчину, якщо він був нанесений на папір (індикаторний папір) – змінюється колір індикатора. Легко й зручно. А чи можна одержати індикатори в домашніх умовах? Звичайно, так.

Сировиною в цьому випадку будуть різні частини рослин. Важливо, щоб вони мали забарвлення, яке буде змінюватися залежно від середовища. Як правило, це частини рослин, забарвлені в темно-червоний або синій колір.

         Так, сировиною для одержання індикаторів можуть бути червоні тюльпани, плоди чорноплідної горобини, чорниці, малини, вишні, чорної смородини, сік червоного буряка, квіти мальви й навіть чай каркаде, який роблять із квітів гібіскуса. Напевно, ви самі, трохи поекспериментувавши, знайдете ще природні індикатори в лісі, саду, городі, полі.

         Речовини-індикатори містяться в клітинах рослин, і їх потрібно вилучити звідти. Це можна зробити по-різному: наприклад, з ягід, червоного буряку можна просто видавити трохи соку. Сік слід розбавити водою так, щоби розчин став прозорим.

         З пелюстків квітів, чаю розчин індикатора можна одержати екстракцією, тобто просто залити окропом і дати настоятися. Розчинні речовини перейдуть у розчин – екстрагуються. Можна помістити частини рослин у водяну баню й там нагрівати доти, поки розчин не забарвиться. Водяну баню влаштувати зовсім просто: кладете в одну ємність досліджуваний матеріал, заливаєте водою, потім поміщаєте все це в ємність більшого розміру й ставите на вогонь. Такий розчин називають ще відваром.

Потім отримані розчини потрібно профільтрувати, злити в чистий посуд і зберігати в холодильнику. Пам’ятайте, що він легко може зіпсуватися, адже там немає консервантів. Краще відразу приступити до дослідів.

Візьміть 3 склянки. В одну налийте чистої кип’яченої води – це нейтральне середовище, в іншу – оцет, розчин лимонної кислоти. Це, звичайно, розчин з кислим середовищем. У третю склянку додайте розчин пральної або питної соди. Цей розчин має лужне середовище. Розчину потрібно зовсім небагато. Крапніть у кожну з них декілька крапель приготовленого вами індикатора Свої спостереження щодо зміни кольору розчину слід записати. Вони дуже знадобляться вам у подальших дослідженнях.